Зворотній осмос
Систе́ма зворо́тного о́смосу — метод водопідготовки.
Полягає у продавлюванні води під високим тиском через напівпроникну
мембрану з метою усунути з води розчинені речовини, органіку, колоїдні
частки і бактерії.
Зворотний осмос є оберненим до природнього процесу осмосу, що полягає у
русі води з менш насиченого розчину у більш насичений через
напівпроникну мембрану.
Система зворотного осмосу створює тиск в насиченій зоні(вода+домішки) в
результаті чого молекули води просочуються через напівпроникну мембрану
в зону ненасиченого розчину(чиста вода)
Попередні фільтри очищення мають пористість у межах 1-5 мкм, що дозволяє видалити небажані великі колоїди й суспензії з розчину. Найчастіше, в системах зворотнього осмосу використовується проміжний вугільний фільтр, який адсорбує розчинені гази й залишковий хлор, органічні сполуки. Такий фільтр необхідно дублювати поліпропіленовим фільтром для знову виниклих вугільних суспензій у воді. Така вода збільшує строк служби мембрани в декілька разів.
Фактори, які впливають на якість та кількість очищеної води, що виробляється:
- Тиск: чим вищий робочий тиск, то більш вибірковою може бути мембрана по відношенню до забруднень і тим менша кількість ступенів очищування потрібна для досягнення найкращого результату. Інакше кажучи, високий робочий тиск системи дозволяє застосовувати мембрани зворотньо-осмотичного типу (RO-тип), що мають гранично високі показники очищування. Крім того, він дозволяє збільшити продуктивність системи.
- Мембрана: не всі мембрани однакові: деякі більш продуктивні, у деяких підвищений ступінь очищування, у деяких збільшений термін роботи за рахунок підвищеного опору тертю.
